Первое место на лицейском конкурсе "Мы талантливые"!

Нещодавно зі Сполучених Штатів Америки повернувся керівник школи бойового гопака "Джура" Петро Велінець (Дубровиця) зі своїми вихованцями, які є представниками Міжнародної Федерації Бойового Гопака.

З ініціативи і по запрошенню благодійного фонду FRAC та створеного ним музею Трипілля у Нью-Йорку, делегація Міжнародної федерації бойового гопака взяла участь у фестивалях української культури великої Метрополії (Нью-Йорк, Нью-Джерзі, Філадельфія, Стенфорд) а також у Вашингтоні, Чікаго та Клівленді. Американське турне відбулось в рамках культурно-просвітницького проекту фонду FRAC "Звичаєві Школи спадкоємців мудрості прадідів".

Козаки виступали перед високоповажними американськими представниками в ООН в Українському Інституту Америки в Нью-Йорку. До складу української делегації увійшли віце-президент цієї федерації Петро Велінець, його учні Микола Басистий та Микола Деменко, а також Марія Пахолок та її донька Олена Пахолок.

У США День Незалежності України святкують 20 днів, тому щовихідних у різних містах проходили фестивалі української культури, які організовувала українська діаспора.

- За два місяці ми об’їхали 30 штатів та щовихідних демонстрували показові виступи тривалістю півгодини. Це були виступи зі зброєю, палицями, серпами. Ми виклались на 120 відсотків, адже показали програму, яку зазвичай показують десять чоловік. Метою нашої поїздки було прославити козацьку культуру та поділитись своїм досвідом з українськими американцями.

Як розповів Петро Валінець, у Чикаго існує школа бойового гопака з 1997 року, в якій займаються близько 30-ти людей.

- Ми відвідали цю школу та показали все що вміємо. Мені дуже приємно. Що українці підтримують українську культуру в Америці та розмовляють українською мовою. При православних церквах є своя громада, яка відновлює українську культуру. Ці люди ту Батьківщину, яку мають в серці, намагаються зберегти та відновити. Коли ми виступали, люди були вражені та вигукували "Слава Україні" і це було дуже приємно.

 

А можно и так!

Просто класс!!!!

Мой сынуля...

Был блеск и богатство, могущество трона,
Всемирная слава, хвала и почёт...
И было кольцо у царя Соломона,
На нём была надпись: "И это пройдёт"

Так  пізно я зустрілася з тобою.
Вже айстри пелюстками вкрили землю.
Осінній подих… Я впіймала погляд…
Мені здалося, що це доля певно.
 
Давно так не співало моє серце,
І очі не світилися щасливо!
Багряне листя падало в озерце,
Воно, як я когось уже любило.
 
- Щаслива! – скажуть люди, - Бо кохає!
Та де їм знати, що душа воліє,
Бо я впіймала лише його погляд,
А він не мій…Їм інша володіє! 

Тетяна Деменко